Сторінка:Михайль Семенко. Повна збірка творів. Том 1. Арії трьох П'єро, кн. 1-4. 1929.pdf/147

Люблю, коли ми ображені,
і розходимось, як чужі, —
розходимось недоказані,
з тривогою в душі.

Розходимось і знову стрінемось —
це ж міф, що ми чужі!
Ми обоє — подумай — де ми дінемось,
скажи!

3 — IV. 917. Владівосток.

РОЗСТАННЯ