польськи, якої то мови вони не мають в уживаню, не знають польської термінольоґиї. А навіть і для тих учеників, що вийшли з польських ґімназий є трудною річию вчити ся на польській мові, бо вони сеї мови не уживають в більшій мірі, як лиш примушені обставинами вчити ся по польськи в школї. Такий стан зовсїм не відповідає педаґоґічним вимогам.
Трете: Українсько-руські ґімназиї потребують відповідної кваліфікациї учителїв, уряди ві всхідній частинї Галичини потребують урядників-Русинів. А тим часом вони виходять з польського унїверзитету, де всї майже предмети викладає ся по польськи. І з тої самої причини, що я вже попереду сказав, є се проти всякої льоґіки висилати приміром з польського унїверзитету учителїв до руських ґімназий. І сеся причина доказує потребу заснованя українсько-руського унїверзитету.
Четверте: Так само важною причиною є число Українцїв-Русинів студентів на львівському унїверзитеті. Се число по датам зі справозданя за зимовий піврік 1898/9 виносило 553. Се число зовсїм поважне і таке, для якого заснованє унїверзитету є доконечно потрібне. Се число постійно росте і за останнїй піврік зросло о 50. А тепер ще скорше буде рости при новому отворюваню українсько-руських ґімназий.
Закид мовби висше подане число студентів Українцїв-Русинів було мале, зовсїм нестійний. Я наведу примір з унїверзитету в Чернівцях, де, як отворено унїверзитет в р. 1875 всїх студентів було понад 200, а в зимовому півроцї 1898/9 було 377, підчас коли число Українцїв-Русииів на львівському унїверзитетї близько о дві сотки перевисшає число чернівецьких унїверзитетських студентів. А се лишень є ще одним доказом потреби українсько-руського унїверзитету.
Мова українсько-руського народу зовсїм надає ся до подаваня всяких наук. Сьвідоцтвом сього є наша найвисша наукова інституция «Наукове Товариство ім. Шевченка». Длятого всякий закид з тої сторони є злобою, а рішенє сього питаня належить вже до обсягу азбуки. Над ним я застановляти ся не буду.
В Товаристві ім. Шевченка в той спосіб поступає научна робота, що під тим взглядом дорівнює Краківській Академиї Наук так що-до скількости як і змісту видавництв. Прошу зважити при помочі яких-то малих фондів сеся робота дїє ся. Але коли би наше Товариство мало
