Сторінка:Михайло Дубовик. Багряний листопад. 1941.pdf/85

Цю сторінку схвалено
ПІСНЯ ВИНОГРАДНІЙ ЛОЗІ

Кущ виноградний додолу гілки

опустив обважнілі,


світяться соком і сонцем налитії

ягоди спілі.


Скоро їх руки дбайливо зберуть у

корзини лозові,


видавлять сік і наповнять тим соком

барила дубові.


Сік переграє — й поллється вино виноградне

у чаші,


питимуть друзі за сонце, за щастя, за

доблесті наші.


Буде доволі пісень, і веселощів щирих,

і сміху.


Слава ж лозі! І пісням тим хвала, що

дарують утіху!


1940 р.