Сторінка:Михайло Дубовик. Багряний листопад. 1941.pdf/66

Цю сторінку схвалено
ДНІ

Дні мої крилаті і тривожні,
птиці перелітні вогняні!..
Хочеться поетом подорожнім
села і шляхи пройти в ці дні.

Хочеться, схилившись на долоню,
на старий похилений паркан,
милуватись, як над оболонню
світить місяць, стелеться туман;

як те світло місячне лягає
на зеленій запашній траві;
як юнак дідам оповідає
про походи славні бойові.

Ось дівча іде од водогону
з відрами уповні на плечі
і співа про Армію Червону
і якусь Катюшу, ідучи…