Сторінка:Михайло Драгоманов. Рай і поступ. 1899.pdf/115

Ця сторінка вичитана

Коли говорить ся про вік людський, то не треба брати на примір окремих старих людей, котрі то сям то там живуть по 100 років і більше, а треба вирахувати середній вік людей в якійсь краіні. Учені люде роблять се так, що рахують кілько що року вмирає людей на кожду тисячу душ людности в якій краіні. Отже виходить, що чим менче просвічена і гірше впорядкована яка краіна, тим більше в ній вмирає найперше дітей, а потому й дорослих від усяких слабостей, і через те середній вік людський стає коротчий. В Англіі не так давно взяли ся міські уряди, за порадою вчених людей, перебудовувати старі міста, аби було чисте повітрє робити широкі вулиці, заводити серед міста і навколо городи, будувати ліпші доми для бідних та вдержувати для них безплатних лікарів, давати йім дешевші або й безплатні ліки, — отже від разу, за яких 20, або й 10 років, показало ся, що в тих містах людей стало вмирати богато менче, значить: вік людський став довший. Коли подібно скрізь возьмуть ся за працю, то й скрізь буде так само.

Тепер можна сказати що нові струменти й машини ще не служать усім людім, але більше богатшим. Тепер є сторони, як напр. у Галичині та в Росіі, де технічний поступ послужив навіть против бідних людей, що на фабриках і в копальнях живуть іще гірше, ніж колись жили с простого хліборобства і ще скор-