чатку піднятя наук від часів Хрестових війн, коли Европейці почали присвоювати собі арабську науку. Сема доба — від початку такоі обнови наук в Европі до вигаду друкованя книг. Осьма доба — від початку друкованя книг до увільненя від ярма авторітету в часи Декарта. Девята доба — від Декарта до французького державного перевороту в 1789–1792 р., коли була встановлена у Франціі вільність держави, скасовано королівство і замісь него заведено уряд вибираний громадою, або республіку (спільну річ). Від того часу Кондорсе́ починає десяту добу, будущу. В сій добі, на основі того, що було перше, Кондорсе́ жде нового, скоршого поступу. На думку Кондорсе́, сей поступ мусить бути: в скасованю нерівности межи народами, в поступі рівности осіб у кождім народі та в поліпшеню самоі людськоі породи — єі дотепностей і здоровля.
Писаня Тюрґо́ та Кондорсе́, звістно, бо гато де в чім застаріли. Тепер про те саме, про що вони говорили, учені люде пишуть далеко докладніще, бо більше знають. Писаня Тюрґо́ і Кондорсе́, тай инчих писателів (німецьких, англійських і т. д.), що в йіх часи
