Сторінка:Михайло Драгоманов. Рай і поступ. 1899.pdf/109

Ця сторінка вичитана

От через що Кондорсе мав повну рацію поставити вигад звукового письма побіч вигаду хліборобства і починати від него осібну добу в людськім поступі.

Четверту добу того поступу Кондорсе рахує від вигаду звукового письма до поділу наук у Греціі коло 300 р. перед Р. Хр.

Треба пояснити і сей поділ. Науки почали ся у Єгиптян і Вавилонців дуже давно, вкупі с письмом, або й ще ранче. Від Єгиптян і Вавилонців вони перейшли до Фенікіян і Греків у купі з письмом. Але перше люде, навіть найученіщі знали мало, так що один чоловік міг вивчити всі науки; пізніще се всезнайство стало трудніще і вчені почали вибирати собі для досліду поодинокі науки, через що кождий міг більше в ній дослідити нового. Се стало ся серед Греків коло 300 року перед Р. Хр. Тепер такий поділ наук пішов іще далі, але тепер учені перед тим як вибирати собі для досліду яку осібну науку, виучують загальні основи кождоі; се зве ся загальне образованє, котре тепер люде дістають у середніх школах, як ґімназіі, а поділ наук виходить уже у вищих школах, як університети.

Пята доба в людськім поступі, по Кондорсе́, була від поділу наук до іх упадку в часи нападу непросвічених народів на римське царство, та переваги християнського попівства. Шеста доба — від того часу до по-