Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/83

я засів був в Італіі, і сів за роботу для „Правди“. Позаяк мене прохали поспішитись, то я написав спершу невеличку рецензію на прислану мені книгу Ганкевича „Философія у Славянъ“, а власне на ту частину єі, в котрій автор говорить про Россію, очевидно, не бачивши може ні одноі книги філософськоі з Россіі. Показавши передавненість звістки автора, я дав реферат про той вплив, який мала тоді в Россіі в філософській літературі позітівна французсько-англійська школа, котра була тоді в Россіі найпопулярніща, — що й було характерною проявою. Далі я сів за довші праці. Впорядкував я збірничок легенд і новел, записаних одним маляром в Полтавщині, подарований мені в Римі (щаслива пригода!) одним молодим тоді (тепер звісним) вченим, Білорусином. Написав я й орігінальну статтю про справу, мені дорогу й більш других тоді звісну,