Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/151

Ця сторінка вичитана

народноі словесности, а відтак обійму и клясиків наших, як Основяненка, Шевченка, Марка Вовчка, Шашкевича, Федьковича и др. Зазначати буду совістно при поєдинчих словах и зворотах місце, куда вони належать — після потреби. Заложив я собі однакож невеликий словар, аби борше єго зробити, тай відтак лекше напечатати. Рудченка казки взяв я на початок, потому підуть пісні, а відтак приказки Номиса и писана наша клясична словесність.

Дуже мені якось поволи йде тая робота, але хвалити Бога охота чим раз дужша.

Читаючи тепер з учениками в ґимназиі Куліша (в VIII. клясі) помічаю я чим раз лучше, як то він з части випадає з природного тону — мови руськоі, кілько то у нёго афектациі в словах и мислях. Поезиі єго висилувані, перекладні лучші; в повістях