Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/149

Ця сторінка вичитана

поминувши Шевченка, такий Костомарів, Кониський?

Надію ся я, що не посудите мене о обскурантизм. Я ціню високо и радую ся поступом Россиян на поли науки та искуства и в розвою соспільнім. Утвори словесні российські я стараю ся пізнати и що добре є, то по силі мого пізнаня уважаю за добре. Не могу я порозуміти, на чім Ви основуєте Ваш поділ літератури на российську, великоруську (московську); правда, що я дуже мало обзнакомлений з літературою Россиян (чи як би іх са́ме назвати?) и не смію відтак спорити з Вами, але я гадаю, що для заспокоєня наших украінсько-руських бажань така дистинкция мало що або таки нічо не причиняє ся. Який маєм ми Русини безпосередний пожиток для нашоі літератури з писань Гоголя, з більшоі половини Гребінки и других таких? Сумну