Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/110

Ця сторінка вичитана

рухом у Европі, а надто з єго звязком з політичними обставинами кожноі европейськоі сторони не було й у „русских соц. народників“.)

Мій знайомий Черниговець, хоч і курникав по старому украйінські пісні, та тепер вже відкидав усякі украйінські тенденціі, лаяв „буржуазність і реакційність“ украйнофілів — і покликувавсь у цьому на „Правду“, зародини котроі він бачив на очи в Россіі, в часи прийізду туди делегата Галичанина, і оповідав мені про них дуже сатирично[1].

 
  1. Описана в брошурі д. К. Устіановича „М. Ѳ. Раевскій и россійскій панславизмъ“ (стор. 49) „нігілістка“, котру він здалека бачив тоді у Кийіві, змальована в д. У-ча трохи в апокаліптичному стілю, була жінка мого приятеля Черниговця. Вона була з другоі, теж архі-украйінофільськоі сімйі. Не за довго перед тим, як я вийіхав з Кийіва, вона прибула туди