Сторінка:Михайло Грушевський. Початки громадянства (ґенетична соціолоґія) (1921).djvu/7

Цю сторінку схвалено
— 6 —

ґрафичних памятках. Тоді се було чисто наукове, „академічне“ питанняє, яке можна собі було свобідно відкладати до кращої нагоди. Але тепер воно виплило вплетене в загальнійше, пекуче, невідкладне питаннє: що в нашім, не тільки спеціяльно українськім, а взагалі сучаснім людськім житю є найбільш основного, твердого, нескороминущого, на що треба найбільш наполягати, а що треба вважати змінним, засудженим на відмертє в нинішній крізі. Я віддав своє дозвіллє на студіюваннє новійшого матеріялу і наукової літератури сих питань, і не претендуючи, розумієть ся, на розвязаннє сих проблем ґенетичної соціольоґії, які ще довго займатимуть дослідників, хочу поділити ся своїми поміченнями в сій сфері, які зібрались у мене з студій дотичної літератури і матеріялу — котрі мині довелось тепер відсвіжити, підбираючи соціольоґичну та етнольоґичну літературу для бібліотеки Укр. Соціольоґичного Інституту. Що висвітлено дотеперішніми дослідами над початками і розвоєм суспільности, що зістаєть ся спірним і неясним, та в якім напрямі належить шукати розвязання питань тим, які б поінтересувались самі зайнятись тими питаннями? Думаю, що таке висвітленнє може бути тим користнійше, що ні в нашій науковій літературі — ні і в науковій літературі взагалі, нема властиво таких підручників, які б могли заспокоїти інтерес до сих питань. А те що ціркулює у нас в ролі таких підручників — не відповідає сьому завданню.

Властиво, для цілого ряду поколінь була для сього одна книжка — мабуть усім читачам так добре звісна, що її не треба й називати. В таких невеликих літературах як наша вона довго була таки й одиноким підручником, з котрого зачерпувались відомости про початки й розвій громадсього житя людей та головнійших його форм і установ.

Я говорю, розумієть ся, про славну книжку Фрідріха Енґельса „Початок родини, власности й держави“ (Der Ursprung der Familie, des Privateigentums und des Staates), котрої перше виданнє вийшло 1884 р. Славне імя автора, що сею публикацією — як сам він зазначив, сповняв заповіт свого приятеля Маркса, використовуючи його замітки на сю тему. Талановитий, живий виклад, який свої антикварні теми тримав в безпосереднім звязку з сучасним житєм і переплітав гострими, дотепними вихватками против сучасної буржуазної морали, лицемірства в шлюбних і родинних відносинах, і всяких їх хиб. Соціялістична точка погляду, з якої освітлювались сі питання, і сама обґрунтовувалась висвітленнєм початків людського житя — так що книжка ся вважалась обовязковою для кождого скільки небудь освіченого соціяліста, — все се дало їй незвичайний розголос і популярність. Вона