від XIV в., вона не переведена так послідовно. В порівнянню з суцільною, закінченою будовою европейського середньовіча сі пять століть Контови представляють ся добою розкладу і анархії, в котру внесе лад тільки будуча доба позитивизму. З трьох „серій“ явищ, які виступають при кінці середньовіча — індустріяльної, естетичної і науково-фільософічної, ся остання тратить приналежну їй ініціятивну, провідну ролю, порядок залежности зміняєть ся, напрям дає індустріялізм, який завдячує свого енерґію повному визволенню підданих. Провідну ролю фільософія починає брати з XVIII в., а повне панованнє її прийде з добою позитивизму, дорогу котрому Конт промощує своєю творчістю. Загалом же характеристика сеї „метафізичної стадії“ випала у нього далеко меньш послідовно і ясно, ніж стадії попередньої.
Сю Контову концепцію історії соціяльного розвою людства приходить ся оцінювати тепер дуже неґативно, але сама ідея науки про суспільність як таку, і побажання „позитивного“ розсліду явищ соціяльного процесу були почином плодотворним. Йому пощастило захопити безпосередньо по своїм проголошенню двох визначних анґлійських мислителів, котрі дали дальший розвиток ідеям Конта. Джон Стюарт Міль в своїй „Системі льоґики“ (1842) піддав близшому розборови питаннє про метод досліду соціяльних явищ, поставлене Контом, і поставивсь прихильно до його постулятів. А Герберт Спенсер, оден з найвизначнійших фільософів нової доби (1820—1903) самостійно переробивши основні ідеї Конта[1], з далеко більшим апаратом відомостей з сфери орґаничного житя, з соціяльних наук, і спеціяльно з етнольоґії[2], узявсь до будови нової системи соціольоґії. З початку дав начерк „Соціяльної Статіки“ (1851), де вже ясно виступають основи системи, розвинені потім в студії про „Соціяльний Орґанизм“ (1860) і положені в основу його ґрандіозної „Системи сінтетичної фільософії“, котру він почав публікувати з 1860 років, немов в розвиток ідеї „Курса позитивної фільософії“. В ній Спенсер присвятив богато місця соціольоґії,[3] окремо в спів-
Грушевський. Початьи громадянства.
2
- ↑ Він заявляв навіть, що зовсім незалежно від ідей Конта почав свою працю; але вплив Конта на неї тим не меньш очевидний.
- ↑ Конт навпаки найсильнійшим був в математиці і точних науках, але взагалі траґичні обставини його особистого житя і ріжні обгострені ними дивацтва рано припинили його працю над поширеннєм і поглибленнєм своїх відомостей, так що успіхи експеріментальних наук в другій четверти XIX в. пройшли поуз нього.
- ↑ Ся „система“ зложила ся з таких частей, чи ціклів: „Основні принціпи“, „Основи біольоґії“, „Основи псіхольоґії“, „Основи соціольоґії“ і „Етіка“ — разом десять томів, що виходили по малу протягом 30 літ (1862—1893). Перший том „Основ соціольоґії“ (Principles of sociology) вийшов 1876 р., третій в 1893.
