Сторінка:Михайло Грушевський. Вільна Україна (1918).djvu/23

Цю сторінку схвалено
— 21 —

Все се в загальних рисах намітить комітет для вироблення автономного статуту України, орґанїзований по дірективам Зїзду, з участю представників всіх головнїйших народностей України в найблизшім часї. Українському громадянству, до того часу особливо, належить пильно вистерігати ся всього, що розминаєть ся з прінціпом права не українських народностей України, всього що може затрівожити їх що до дальшого становища на Українї, що до повноправности і рівноправности, культурних і національних прав і їх пошановання з української сторони.

Всякі прояви українського шовінизму, виключности, нетолєранції супроти инших народностей не симпатичні й небажані взагалї коли б то не було. Тепер же, в нинїшнїх обставинах, коли так треба такту і розваги, поразуміння і солїдарности для осягнення великої мети, — вони недопустимі зовсїм. Їх треба попросту признати національним злочинством і виступати проти них з усею рішучістю.

 


ЧИ УКРАЇНА ТІЛЬКИ ДЛЯ УКРАЇНЦЇВ?
 

 

З ріжних сторін до мене звертають ся з трівожними запитаннями, чи се за нашою згодою і відомістю виголошують ся по ріжних місцях такі слова, що Україна тільки для Українцїв, а „кацапам“ звідси треба забиратись, що всякі посади на Украінї повинні тепер займати