воно дїйсно могло виявити ся волю людности всеї нашої країни, — ми не будемо з трівогою чекати висліду Установчих Зборів, як розграння якоїсь всеросійської льотерії, а будемо знати, що вони нам дадуть.
Дадуть те, що властиво по самій ідеі своїй дати повинні — останню юридичну санкцію того устрою, який виробить ся на місцях, в національних і всяких иньших областях в згодї з принципами свободи й демократизму, за порозуміннєм місцевих національних і клясових груп, і Установчим Зборам буде предложений вже до остаточного потвердження і затвердження.
Ми домагаємо ся державного права для українського народу в федерації народів Росії, широкої автономії України в її етноґрафичних межах, повноти полїтичного, культурного і національного українського житя. Але все се не має бути, не повинно бути, і не буде погрозою для инших народностей, які мешкають на Українї! Ми добуваємо державне право для української землї не для того, щоб панувати над національними меньшостями України. Ми домагаємо ся для неї широкої автономії не для того, щоб тільки для себе використовувати її права. Повнота національного житя, котрої ми добиваємо ся для українського народу, не повинна
