відбилось і на пізнїйших ізраільських переказах про свою старовину.
Фінїкіянами прозвали Греки семітських мешканцїв сірійського побережа на північ від палестинського побережа, захопленого у Семітів Філїстімлянами (від них пішла назва Палестини). Фінїкіяне творили тут ряд великих торговельних міст-держав; ідучи в порядку з півночи на полудне се були Арад, Бібл, Беріт, Сідон, Тір. Тір — найблизше до Палестини місто, грало велику ролю в історії Ізраіля — часами держало в своїй власти Ізраільських царів. Епоха Соломона, сина Давидового, що діставав від тірського царя Хірама ріжні заморські матеріали для єрусалимського храма, була епохою найбільшої сили і слави Тіра, що займав тодї перше місце на фінїкійськім побережу.
Культура сього побережа, як і всеї Сірії сформувала ся під вавилонськими, єгипетськими й еґейськими впливами, мала характер збірний і зістаєть ся дуже неясним, що внесли сюда Фінїкїянє свого, і що тільки поширили з здобутків згаданих культур. Репутацію великих винаходів і великої культурности сотворили їм Греки, яким Фінїкіяне по зруйнованню еґейськоі культури, в темні часи перед початками грецької культури і кольонїзації були справдї учителями в усяких знаннях та умілостях. В сього боку — поширення всяких культурних здобутмів передньої Азії в районї Середземного моря і сусїднїх краях, особливо в першій половинї останнього тисячилїтя перед Хр., роля Фінїкіян в кождім разї дуже важна, хоч їх власні винаходи й не були так великі, як то про них оповідали.
Безсмертною культурною заслугою їх було разповсюдненнє чисто звукової азбуки з 22 букв (запозиченої від Еґейцїв, як тепер думають). Через Греків вона перейшла до всїх европейських народів. Фінїкіяне ж поширили вавилонські міри й вагу, що держить ся в дечім і по нинїшнїй день в культурнім житю, також ріжні астрономічні відомости, технїчні знання і т. иньше.
Конкуренція еґейської культури і потім грецьких міст змушувала Фінїкіян шукати далеких ринків, далеких, незвіс-
