перед грецьким розселеннєм. Недавні 4 роскопки викрили в м. Кносї на Крітї величезні укріплені царські палати, з множеством старини — вони були звісні в грецьких переказах під іменем лабірінта крітського царя Мінося: В них знаходить ся сила гарно виробленої, чудово розписаної посуди з глини Й каміня, всяких фібурок, ріжних дорогоцїнних окрас. Культура була дуже висока, а відмінна від єгипетської й вавилонської, з котрими одначе стояла в тісних звязах. Велику подібність в своїм мистецтві, у взорах, в орнаментї виявляє з нашими нахідками з мальованою посудою, що викривають ся в правобічній Українї, в Галичинї, также в Волощинї.
Деякі дослідники в усїх сих появах взагалї добачають наслїдки індоевропейського розселення, приливу нових племен зі сходу. Вони викривають індоевропейські елементи у Хетів, в Сірії, в Арменїї (в державі Урарту коло Ванського озера, що стояла рід асіро-вавилонськими впливами), але все се ще дуже наясне і непевне.
5. Нове єгипетське царство. Асірія. Єгипет завдяки свому відокремленому положенню ще найменьше потерпів від тих великих рухів, про які була мова. За які два столїтя Гіксосів вигнапо з Єгипту, воєвничі ж фараони, від котрих рахуєть ся так зване нове царство, йдуть по слїдам їх на північ, до Палестини й Сірії, підбиваючи собі тутешнї землї. В сих змаганнях завязують вони боротьбу з воєвничою державою Хетів і з ними бють ся за Палестину і Сірію та землі по Евфрату. Ся доба великих завойовань виводить Єгиптян з іх даввїйшої виключности, вони входять в близькі відносини з вавилонського культурою; вавилонська мова і письменність заводять ся в дипльоматичній кореспонденції єгипетських фараонів (богатий архив фараонів з сього часу знайшов ся в розкопах і він дає багаті відомости про тодїшню полїтику.
Але ся доба широких полїтичних впливів Єгипту, в середині II тисячилїтя перед Хр., не була довга; природне положеннє Єгипту не придавало ся до сього, та Й воєвниче напруженнє, сотворене фараонами завойовнаками, скоро сла-
2*
