Кавказу). Иньшнй потік пішов на Балкани, до Італії, до західньої Европи.
Те що лишило ся від сього розселення (бо деякі племена вигинули без слїду і останку) по прикметам мови роздїляють ся на галузь східню і захидню. До галузи східньої рахують групу арійську (індо-іранську), малоазійську (від котрої зістали ся Армяне), північно-балканську (тракійсько-албанську) і словяно-литовську; до галузи західньої: грецьку, італійську, кельтську й ґерманську.
Першими помітними проявами далекого розселення на полуднє, що зробило кінець колишнїй спільности сих галузей і груп і дало початок формованню нових народностей, і являють ся ті натиски індоевропейських племен в Індіі та передній Азії, приблизно за два тисячилїтя перед Христом. Про похід Арійців на схід скажемо далї, а тут одмічуємо стрічу старих семітських культур і ріжних захоплених нею народностей передньої Азії з індоевропейськими пересельцями, близшими родичами пізнйших культурних народів Европи. Вона починаєть ся саме тут і тепер, в початках другого тисячилїтя перед Хр. і має велике значіннє.
На жаль, не можемо ще докладно сказати, в яких саме народах і культурах виступають передові полки сього походу в сусїдстві семітської культури Єгипту й Вавилона. В тих перемінах, які переживає передня Азія і сусїднї краї під час сього великого руху народів, багато ще неясного.
Несподївано в серединї II тисячилїтя виступає в центрі Малої Азії сильна, воєвнича, а заразом досить уже культурна держава Хетів, — вона полишила великі памятки в порічю ріки Кізіл-Ірмак (давній Галїс). Їх недавно тільки викрито; письма, яким писані хетські написи і документи, читати ще не навчились, — можна сказати тільки, що воно відмінне від єгипетського і вавилонського, а нагадує недавно викрите письмо крітске — також іще не прочитане.
Як виявилось останнїми часами, острів Кріт був центром широко розповсюдненої островноі, так званої еґейськоі культури, яка займала острови Еґейського моря і побережа Греції. Розцвіт її припадає на друге тисячилїте перед Хр.,
