сячилїтя перед Хр. і підбили собі з початку округи горішнього і середнього Єгипту, а далї й Північне царство. Кінець-кінцем весь Єгипет обєднав ся в одну державу, міцно звязану і упорядковану, з незвичайно сильною верховною властю царя, так званого фараона.
Памяткою сеї незвичайної царської власти зістали ся нагробні будови фараонів з початків третього тисячилїтя перед Хр. — се так звані піраміди, коло тодїшньої столицї Мемфіса, при межі Північного й Полудневого царства. Найбільші піраміди при тодїшнїй роботї, коли все робило ся без машин, самими людськими плечами та руками, мусїли коштувати тяжкої працї цїлих десятилїт і десятків тисяч людей — очевидно тих самих, що сидїли на землях фараона. Се дає міру сили і значіння фараонів сеї доби. Вся держава працювала на те тільки, щоб поставити свому фараонови добрий гробовець.
Потім власть фараонів почала слабнути, урядники й правителї забрали велику силу, духовенство теж. Се одначе не відбивало ся на становищі простого народа, і взагалї полїтичні зміни проходили поверху, не захитуючи відносин громадських. Далї трималося міцно панованнє духовенства і урядників, або так званих писарів, котрими вело ся оподаткованнє селянства, оцїнка доходів (заведена ще за 3000 лїт перед Христом) і господарство в маєтностях царських, храмових і иньших. Так як були природні умови господарства Єгипту, так був і зістав ся незмінним його суспільний характер, як нїде більше.
При кінцї третього тисячилїтя державна власть починає знову наростати. Князї полудневого Єгипту, округи Теб (Фів) починають підбивати під свою власть иньших князїв з иньших округів; наново обєднуєть ся з початку Полудневе царство, а коло 2000 років і весь Єгипет. Се доба так званого середнього або Тебанського царства. За сей час виросла людність Єгипту й її економічні сили. Фараони розширили свою власть за другі пороги на полуднї, в Нубії, і за суєцькою шийкою в Палестинї. Вони розробляють західнї оази для хліборобського господарства. Починають ся