Сторінка:Михайло Грушевський. Всесвітня історія (1920).djvu/18

Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки
— 14 —

читаємо цїли біоґрафії царів; воєводів, жерцїв; маємо прекрасно, мистецько зроблені портретні статуї небіжчиків і їх домовників; між ріжними річами, похованими з покійником, в пізнїйших часах, знаходять ся всякі рахунки, записки, оповідання, казки.

Файл:Всесвітня історія (1920) 4.jpg
4 Сгатуя фараона Хафри або Хефрена одного з будівничих пірамід.

Письменство розвинулось тут теж дуже широко й почало ся рано. Правда, се було письмо мальоване, доволї трудне до розбирання — воно нагадує скорше нинїшні ребуси, а не нинїшне звукове письмо. В початках минулого столїтя учені навчились його розбирати, і тепер ми можемо читати сучасні єгипетські записки писані за три тисячі лїт до Христа. Розумієть ся, в самі початки тутешнього, культурного житя вони все таки не можуть нас увести.

Найстарша тутешня людність була мабуть споріднена з иньшими народами східньо-африканської раси — не неґрської, а старшої, спорідненої з полуднево-африканськими племенами (такими як Бушмени та Ґотентоти). Потім її по части покрила, по части витиснула звідси людність семітської раси, яка й потім напливала сюди з заходу, з Арабії. Думають, що сї завойовники прийшли звідти у першій половині IV ти-