250
Предмети
'Задавши страху Вівантиї своїми оружниии походами, київські князї здобули у неї значні вигоди для київської торговлї.
В першій половині IX в., по словам ібн-Хордадбега, руські
купцї платили з свого товару, що спродавали в візантийських
землях, десятину вівантийському правительству. По умові-ж, датованій в лїтописи 907 р.1), вони вже в Царгородї „творять
куплюи, себ то провадять свої купецькі операції, без всяких
ограниченъ і бее яких небудь оплат, „якоже имъ надобѣ“, „не
платячѳ мыта ни в чемьже“. Далі, руські купці, приїздячи до
Царгорода, протягом шести місяців (а 8 початку ноже й
протягом всього свого побуту, бб8 ограниченъ) мали діставати
від вівантийського правительства всякий потрібний харч (міся¬
чину): „хлѣбъ, и вино, и мясо, и рыбы, и овощемъ0, і ужи¬
вати собі „елико хотятьв лубличних лавѳнь (се була потреба
грецького комфорта). На дорогу їм теж мали видаватись харчі
і всякий потрібний корабельний припас: „якоря, и ужа (шну¬
ри), и прѣ (вітрила)“. Обмежень тоді руська торговля, мабуть,
не мала ніяких; аж по нещасливім поході Ігоря 941 р. в ряді
иньших ограниченъ приступности вівантийської торговлї для
Руси поставлено і таке, що руські купці не можуть куповати па¬
волок дорожшпх як 50 80Л0ТИХ штука; сї паволоки, себ то де¬
лікатні шовкові матерії, були гордостию візантийської культури,
одним 8 тих її виробів, що найбільш подобались та імпоновали
варварам.
Предмети русько-візантийської торговлї можемо досить до¬ кладно уставити, порівнявши кілька ввісток з IX—XI в. Опи¬ суючи торговлю Болгарії, де сходились товари Візантиї й Русщ Сьвятослав каже, що від Греків ішли: „паволоки, волото, вино и овощи равноличьнпи“, 8 Руси „скора (футра), и воскъ, и модъ, и челядь (невільники)“. І8 свого лєїендарного похода на Цар¬ город Олег привозить „волото, и паволоки, и овощи, и вино, и всяко узорочье“. Оповідаючи про обмін дарунків кн. Ольги 8 імп. Константином, хїтопись каже, що Ольга мала даровати „многи дары — челядь и воскъ и скору“, а Константин дав „волото и серебро, павохокы, съсуды равно личныя“ ; так само й Сьвятоелаву в літописній лвґендї Греки посилають золото і паволоки1). Ібн-Хордадбег, як ми бачили, 8 руських товарів, згадує дорогі футра і мечі; Константин, оповідаючи про да- *
1) Про СЮ умову ДИВ. НЯЗІПѲ — гл. V. 2) Іпат. с. 19, 39—40, 44, 46.
