Сторінка:Мирослав Ірчан. Махно і Махнівці. Вражіння очевидця (1919).djvu/6

Цю сторінку схвалено

цей був вже за нашим правильним фронтом. Мій товариш присадкуватий, з ясними кучерями і строгим обличчям, в рудій шапці з синім дном та в чорнім жупані і шараварах, сидів мовчки біля мене. Раз тільки витягнув ізза червоного пояса пістоль і оглянув старанно. За дві години ми вїхали в село Т., де стояв їх штаб. Обличчя моє облите потом і замазане порохом виглядало тепер так, як в мого товариша кожного дня.

Перед хатами крутилися селяне та бавилися діти. Махновців я не бачив. Аж біля одної хати доглянув я кількох людей у військовім одінню. Стояли біля воріт і гуторили. В чорних сорочках, з відкритими грудьми. До хати прямувало бягато дротів. Це телєфонічна осередня їх штабу. Повозка задержалася перед школою. Мій товавиш схватився жваво, я за ним. Ми увійшли в простору салю. В салі на лавках та столиках сиділо кілька-