лили. Цим приневолили нас забирати з собою на війну цілі семї.
Зброю маємо всяку. Кріси, скоростріли (цілі скорострільні полки), гармати. Кіннота має легку артилєрію, що в наступі женеться з нею разом. Звичайно оперуємо на задах порога. Все знаємо про ворожі пляни, бо по лісах долучується наша телєфонічна осередня до всіх ворожих дротів і перелапує всі депеші“.
Кінчив:
„Давну козаччину можна аж тепер зрозуміти. В степу козак без коня як здорова людина без рук. Тому не дивуйтеся, що в нас багато кавалєрії та що й піхота не ходить пішки“.
Сонце клонилося вже до заходу, як я виїздив зі штабу повстанців. Мене прощало двох здоровенних козаків, узброєних від голови до ніг. Вони повернули саме з фронту і росказували, що їх частини протягом сего дня прогнали денікінців з вісьмох сіл. Зі мною їхав знов