Сторінка:Мирослав Ірчан. Махно і Махнівці. Вражіння очевидця (1919).djvu/17

шин убивають, а салдатів по перечитанню їм своїх „лозунгів“ відправляють на Московщину. З полоненими не обходяться по звірськи, і про це оповідають самі селяне. Їх обоз виносить 5000 повозок і підвод. Ранених забирають з собою і возять; тяжко ранених тільки на їх бажання добивають. Від початку повстання до сьогодняшних часів возили 4 тисячі ранених з собою. В бою Махнівці дуже відважні. За непослух або зраду на місці убивають. В їх армію приймають кождого, хто зголоситься. Можна й кожного дня за дозволом командування виступити з армії. В армії, що числить сьогодні близько 30 тисяч людей і поділена на сотні, полки та бригади, є дві партії: націоналістична, себто українська і безпартійна, або байдужна до національностей. Перша група постійно росте. Армія має досить великий процент інтелігентів, як лікарів, учителів, учительок,