Сторінка:Минають дні.djvu/22

Цю сторінку схвалено
Вірлиний крик.

Гуде Гуцульщина, співає,
Природа вся цвіте,
A Черемош аж грає…
Маржина вся пасе.

І смутку хоч тобі на лік:
Здається божий рай.
Шумить тобі сосна й потік:
Щасливий край! щасливий край!

І цвивби на Покуттю досі
Чудовий, ясний май,
Якби у смертному покосі
Не повалився гай.