Сторінка:Минають дні.djvu/19

Цю сторінку схвалено
Весело, гей!


Покинув я село, дівчата,
Пішов до рідних верховин.
Зі мною вівці і ягнята
І воля полонин.

Весело, гей! тут добра паша
І в раю тихих полонин
Цвіте як май свобода наша
І втіха для маржин…

Весело, гей! трембіта трембітає.
І вітер гомін в доли рве…
Хай мила вчує і пізнає,
Що милий вольним ще живе.

Весело, гей! я світ вітаю,
Як володар той нарід свій.
І кличу звінко, голосно, бо знаю,
Що гірський світ — він мій! —