Сторінка:Минають дні.djvu/15

Ноктюрн…

Далеко ген дрімають шпилі.
Над ними срібні зорі…
І дивний чар нічної хвилі
Розносить сум в просторі…

Проснулась туга серед ночі…
І я пристав в дорозі,
Згадав твої вдумливі очі
І сплив мій сум у сльозі.

Далеко ген, падучі зорі
В безкраю поринають;
В безмежному, нічному морі
Мов перли сліз зникають…