Цю сторінку схвалено
На полонині…
З далека чую згуки тихі.
Несуться тужно і поволи.
Звучать вони, як рідна пісня,
Якої ще не чув ніколи…
З верхів далеких ген несеться
Глибоко в серце заглядає —
Все рідний край у ній я бачу.
Вона весь біль мій проганяє.
Солодко так звучить і мило
В краю Гуцулів, в полонині —
І повна радощів для тебе
Звучить у серці, в батьківщині…
_-_c.18.jpg)
