Сторінка:Минають дні.djvu/11

І чари ночі мов померли…
Квітки збудились і тремтять.
В очах роса мереже перли,
Що в сонці граються, блестять.

Виирає ніч; останні тіни
З поляни теж кудись ідуть
І в лісі срібними руном піни
Мов океаном йдуть, пливуть…