Сторінка:Микола Цеглинський. Іван Франко. 1918.pdf/49

Ця сторінка вичитана

вона хоч не має сили та має волю боротьби і визволення, коли вона в боротьбі почуває солідарність і в солідарности творить силу, коли з тої маси виділяються все частійше одиниці знаючі собі і народови вихід з нужди і не волі, і коли українська справа в Галичині перестала бути справою кількох інтелігентів і робиться справою народною, коли вона перестала бути справою азбуки і віри і робиться справою народної культури і національної вільности, коли українство в Галичині помалу ломить на собі урядову кригу і зливається з всеукраїнським народним рухом, — то треба тямити що в те живе діло відродженя Іван Франко вложив весь свій вік, весь свій труд, всю силу мисли і чутя. Для нього відрікся особистого щастя і радостей житя, для нього страждав і трудився. І трудом без міри і пожертвованєм цілого житя він його зробив.

І коли самозвеличені і самопевні проводирі народні лишать по собі тільки патріотичний гвалт і крик, і коли з гучних та славних національних здобутків, успіхів і побід нашого часу зостанеться тільки дим, що ще будучим поколіням виїдати ме очі, — то Іван Франко сотворив діло, з нетямучих рабів переродив народ.

Крик і галас заглухне, вітер дим розвіє і тільки сумний спомин лишить по собі те ма-