цілі мужицькі села. Священик чоловіколюбець, що принимає на себе недолю своїх вірних, за котрих відповідає перед своєю совістю, і вимуштрований католик-місіонар, що везе нещасним холмським мужикам благословенне папи римського, і нещасні мужики що терплять за унію і католицизм сподіваючись від них помочі для своєї безмежної нужди і за всі терпіня дістають папське благословенне і єзуїтський наказ далі молитися. Польський староста острий-преострий і український політик хитрий-прехитрий і патріот покірний-препокірний. Мужицька хата і стодола, толока, ліс і поле, ковальська кузня і ремісницький варстат, фабрика і копалня, пролетарський шинок і передміські переулки, суд і тюрма, ліцитація і ярмарок в містечку, готель і зелізнича стація, редакція газети і урядова канцелярія, міщанський дім і панські сальони, галицьке село з своїми глухими болями, великоміська буржуазія з своїми скритими ранами, провінціональне урядницьке багно, і так далі і так далі, все людське житє в Галичині тисячю картин пересувається в Франкових повістях і оповіданнях.
Франкові сучасники тай дехто з теперішних писменників, тих що гірку і чорну дійсність люблять підсипати солодким, підкрашувати рожевим і заглушувати плаксивим і крикливим, закидали йому, що власне
