Сторінка:Микола Цеглинський. Іван Франко. 1918.pdf/36

уки, та цікаві до знаня, новини, гри і забави, їхні шкільні трагедії, побої за зле написане слово або загублений олівець, їхні дрібні радощі дома, на ріці і пасовиську. Сільська молодість з знесилюючою працею і все перемагаючим житєм, піснею, коханєм. Галицький селянин з спомином панщиняного хліба і панщиняного батога в своїй душі, обнятий всеобємлющою журбою за кусок хліба, безпомічний перед ворогами з усіх боків, паном, урядником, жандармом, коршмарем, лихварем, попом, адвокатом, банком. Пролетарі-робітники і богачі-спекулянти в нафтових копалнях Борислава, нужда, злочин, пристрасти, моральний упадок капіталістичного розвою, насміхаючогося над тими кому забрав силу, здоровлє і щастє. Львівський сирота-уличник підростаючий для тюрми, дівчина викинута на вулицю гріхом своєї крови і облудою громадської чесноти, зморений муляр що розбивається на каміню як безіменна жертва громадському ладови. Жидівський хлопець що рветься до світла і гине в темній тюрмі, старий конокрад що шукав правди поміж людьми і людьми був вигнаний поміж злодіїв, розбійник-авантюрист з романтичною душою і людським чутєм, і убійник загубивший на дні житя людську подобу. Маломістечковий паук, що помалу осотує дрібноміщанську сімю, і капіталіст-спекулянт, що пролетаризує