Сторінка:Микола Цеглинський. Іван Франко. 1918.pdf/35

Ця сторінка вичитана

безмірно більше своїми річевими і основними студіями, ніж пустим язиком довершили ті крикливі патріоти що лаяли його за млявий патріотизм а то й зраду нації. Під українознавство положив тверді основи, на котрих ще довго буде опиратися рідна наука. Врешті своєю науковою і писменницькою діяльністю він наблизив Галичину до живої струї українського житя понад Дніпром, творив культурну спільність всеї України, розєднаної державними кордонами, політичними впливами і релігійними пересудами.

Для будучих поколінь лишиться поезія Івана Франка і передівсім як великий поет України він перейде в будучність народа.

В українську літературу він вніс те, чого в ній доси було дуже мало, а в галицькій таки зовсім не було, а власне правдивість. Казав Франко, що всі його повісти частина його житя, з дійсними людьми і дійсними фактами. І так як доля піднимала його на верхи і спускала на саме дно, його громадська діяльність захоплювала все галицьке громадянство, його ум і чутє проймалися всім людським, то й його повісти і оповідання зявляються живою і всесторонною картиною людського житя в Галичині другої половини девятнацятого віку, в усіх його проявах, формах і типах.

Селянські діти, живі, дотепні, з добрим і кепським чутєм, мало охочі до мертвої на-