Сторінка:Микола Цеглинський. Іван Франко. 1918.pdf/33

Ця сторінка вичитана

тільки що починався, коли велика новина соціялізма стягала на себе урядові репресії і проклони громадянства, він вів пропаганду поміж українськими, польськими і жидівськими робітниками в Галичині, читав їм відчити, говорив на зібранях, організував робітничі комітети, працював в соціялістичній пресі. Він перший широкою соціяльною і політичною агітацією зрушив галицькі села, єднав українських селян для боротьби, достачував їм політичну й наукову літературу.

Видавав газету за газетою і жрнал за журналом і не звіруючись все новими невдачами починав все нові видавницта. Сам писав, сам коректував, сам вязав і розсилав. Не було прогресивного видання в Галичині, де не містивби політичних статів, дописей, рецензій, заміток і фейлетонів. Не було появи в культурнім громадськім, політичнім житю України, Галичини, Австрії, Росії, на котру не відповівби своєю помічю, оцінкою, критикою чи протестом.

В темну й забиту Галичину вносив просвіту й науку, неосвіченому і клерикальному громадянству накидав переклади книг з філософії, соціології, егономії, історії і політики. Перекладав світових поетів і писменників, захоплювася кождим новим твором людської думки і громадських змагань і кождий хотів присвоїти свому народови.