народовці лаяли Франка скаженою собакою, здушив опозицію масовими арештами, терором і шахрайствами при виборах і в кінци жандармськими багнетами. Наперекір всім надіям успіх польських опозиційних партій був незначний, а українським селянам вибори принесли тільки тяжкі переслідуваня, кровопролиттє і повну поразку,
Та поразка була тяжким ударом для Франка, котрий в агітацію вложив свою працю і силу і сподівався побіди для галицької демократії. Та ще тящі удари зломили його політичну енергію.
Від двацяти літ його політична діяльність стреміла до того, щоби спільною силою польського і українського робучого народа звалити шляхецьке панованє в Галичині. Для того він заходився, щоби заснувати спільну галицьку робітничу партію для спільної політичної і соціяльнОЇ боротьби. Для тої самої ціли працював в польській соціял-демократичній і людовій партії, агітував і організував для них польських робітників і селян. І от по двацяти роках спільної праці Франко зневірився в добрій волі польської опозиції. Всі польські партії, писав він, приймають без протесту ті шляхецькі заходи, що хоч можуть вийти на шкоду польському мужикови і робітникови, але в більшій мірі можуть пошкодити та докучити Українцям; всі польські пар-
