Спідничка теж „хаки“, а коли й не так, то все одно так, бо колір з бур'янів давно вже одбився в ній. Так, і спідничка теж „хаки“. Вона трішки подерта спереді, трішки ззаді, трішки по боках.
Але спідньої сорочки не видно, бо революція знає одну гармонію фарб: червіньковий з коліром „хаки“, тому й сорочка була зелена — тіні з бур'янів упали на сорочку.
От.
Капелюшок… а на нім п'ятикутна зоря. Цього досить? А то ще: під капелюшком голена голова — не для моди, а для походу, для простору.
І, нарешті, —
— чоботи.
Ну тут ясно:
подивіться на малюнок, той що за дитинства.
Досить?
А тепер про її зовнішність, а потім —
- — про неї…
- … Зовнішність.
- Русява? Чорнява?
- Ясно — жучок.
- А втім, це не важно…
… Очі… ах, ці очі: Я зовсім не роман пишу, а тільки маленьку пісню.
- Але треба й про очі.
- Очі —
- — теж жучок.
Іще дивіться на її очі: коли на бузину упаде серпневий промінь, то теж її очі.
А от ніс (для баришень скандал!)… ніс — голівка від цвяшка: кирпатенький. (Кирпик! — казали й так, не в очі тільки).
