Цю сторінку схвалено
НАРЕШТІ КОМЕНТАРІЙ.
Дієві особи:
- 1. Автор.
- 2. Читач.
Читач. — Послухай, шановний авторе, деж твоє авторське обличчя?
Автор. — Любий мій читачу, це ж Карків щоденник (для того: роскрити природу типа), і тільки зрідка проривався я.
Читач. — Ну, а хто ж ти, шановний авторе?
Автор. — Милий мій читачу, редактор Карк думає, що я — parvenu.
Читач став біля вікна і замислився.
Автор. — По моєму, я виконав своє завдання. Га? —
Читач мовчав.
|
|
В кімнату влетів запашний вітер.
В далекій кузні співали молотки.
За вікном стояв город у вечеровій задумі.
А на горизонті відходило шосе в степову бур'янову безвість.
