Тоді Карло Іванович вискочив із кімнати і вскочив в Зоїну кімнату. І чути було на всю квартиру істеричне: — Рабіня! Рабіня!
Хая обняла Зою:
— Що мені робити, скажи, що мені робити… Пропала Ялта!.. Що я буду робити без совнаркомки?
Але коли Карло Іванович стих, Хая заговорила з сумом:
— Він, їй богу, скоро умре. Він неврастеник. Я вже спокійно чекаю на його смерть… Тільки що мені робити? Пропала Ялта!..
І плачем заплакала… В саду стихло: публіка розійшлась. За вікном жевріли зорі.
Зоя вийшла з Хаїної кімнати і пішла до себе. Карло Іванович блідий, схвильований сидів край вікна:
— Канець! Тафольно! Я фам Зоя правду скажу: ізтєфалась ана 2 хота, а тепер канець. Тафольно.
І підвівся:
— До сфітання! Пойду к сіпє. Тафольно!.. Мі сєферні люді долько терпім, но — тафольно!..
І рішуче пішов до себе на другий поверх.
|
|
Так було 29-го. 30-го Пріся прийшла убирати, і вже не гадала на пальцях.
… Пробіг (конфетно, карамельно) Пєтушков.
А 30-го увечері курьєрським потягом Карло Іванович з Хаєю уїхали в Ялту. Карло Іванович говорив:
— Шьо, дєтошька?
Хая дивилась убік…
|
|
… А про свиню я так нічого і не сказав. І не скажу. Свиня для того: „підложити свиню“: не сказати про свиню — це прийом.
