Я на полюс летів,
де на кригу бамбули
з окіяну вилазили
— злучка. —
I.
… Чорноброва запашна самиця…
Я! кинула в нашу бурю радість
і на інтернаціональні позиціі
положила свого серця шмат.
Тато мій сухітний робітник
(Пом'ятаєте в огняній курделі?)
Думала про первістку весни,
дрімала на зоряній скелі.
Прийшла вона, метелиця завірюха
зашугала по кварталах темних,
і я вулишна шлюха —
віддалась революційному темпу.
… Тепер —
лихтарня гасне.
Тремтіння… Ранок…
Летять соняшні гасла…
Земле кохана!
Скільки тих бездоріжних
доріг…
