Це до мене… Ну і щож —
не повернеться Мойсей у Єгипет,
а сьогодняшній Прометей
умовно —
неприковано-прикований.
Одно зусилля в зусиллях вікових —
і вільний заспіває вільним.
А місто і степи
шпалєрами пропустять
уідливих пророків
до арки на тріумф.
Сплете вінки історія
з фіялок-сміхострумок,
і уквітчає шлях.
Вона ж примусила
іти
в прийдешнє.
Вона ж поклала колючок,
бар'єри і паркани.
Вона! Це все вона!
І я, коли бракує палу,
сітчаю розумом
всесвіт
життя.
І глум, плювки
приймаю доброхітно —
офіра
це…
