урядовців, лікаря та поліцаїв. За ними прибув потрібний скрізь шипчандлер!
Вони швидко закінчили всі формальності й поїхали разом із капітаном на берег, залишивши неприємну новину. Цього дня Стамбул святкував роковини свого визволення від окупантів, і це ставало перешкодою для негайної видачі перепусток на берег. Перепустки могли видати лише другого дня; але одночасно на пароплаві були вперті чутки, що сьогодні вночі ми залишаємо Стамбул.
На берег пустили лише шість чоловіка. Ми доручили їм всіма силами домагатися для нас перепусток сьогодні таки.
Нетерпляче вештались ми по всіх закутках нашого пароплаву, здалека милуючись містом, мріючи про його вулиці, закриті від нас великими будівлями, деревами та горою. Мабуть там десь, саме в цей час, проходили демонстрації, відбувалися мітинґи, місто було оздоблене плякатами й національними прапорами. Ми уявляли собі це свято так само, як свято в нашому СРСР.
У Золотому Розі загули гудки турецьких
