Сторінка:Микола Сціборський. Демократія (1942).djvu/25

Цю сторінку схвалено

Економіст Фрід, аналізуючи явища розкладу сучасного капіталізму, приходить до наступних висновків:

1. Механічно-промислова революція закінчилася. Нових побудників, що могли б стимулювати дальший розвиток класичних форм капіталізму, не передбачається.

2. Сучасна криза, з її соціяльними катаклізмами, масовим безробіттям і падінням цін, в своїм характері є першою в історії капіталізму; її причини лежать не у відомому явищі змінливости економічних конюнктур, а в розкладі й переродженні основних елементів капіталізму.

3. Вільне господарство, що характеризувало первісну капіталістичну систему, застигло в трестах і концернах сконцентрованого капіталу, які змонополізували продукцію. Потужні картелі й синдикати знищили конкуренцію й диктують рівень цін. Тим самим втратили всяке значення такі підставові елементи капіталізму в перших фазах його розвитку, як приватна ініціатива й вільна конкуренція. Здеактуалізувалася й третя засада капіталізму — свобідна торгівля, яку звели нанівець система протекціоналізму й прагнення держав до економічної автаркії.

4. Капіталізм привів до різкого розподілу націй на два нерівні табори: власників і пролетарів. Коли капіталізм чим далі то все сильніше зливається з меншістю суспільства, то водночас інтереси більшости все виразніше зливаються