Сторінка:Микола Рубакін. Про походженє та розвиток мов або як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою. 1918.pdf/36

Ця сторінка вичитана

дуському, або з старо-перзська слово “брат” щось дуже подібне до нашого. По старо-перзському брат буде “братар”, по старо-гиндуському так само “братар”. Втих словах той саміський корінь “брат”. З сего кореня в тих мовах виросло також багато слів старо-перзських та старо-гиндуських.

Але тут варте уваги ще й те, що слово “брат” зявилось в сих мовах не з чужих мов. Воно прийшло, яко спадчина від прадідів, себто від людий тоїж крови, але що жили в давній давнині. Се можна пізнати ось як: се слово подибуєть ся в дуже стародавніх гиндуських та перзських книгах, а книги ті написані ще тоді, коли на сьвіті не було ні української, ні французької, ні англійської, ні німецької, ні грецької, ні латинської, ні литовської, ні вірменської мови. Отже, слово “брат” могло дістатись до сих мов тільки з стародавніх мов. З відти воно й прийшло.

Се досконало доведемо ось як:

Вчені піднеслись великого труду. Вони списали і ще списують всі слова усіх людських мов, які є або де були на сьвіті. З сих слів письменники укладають словники кожної мови. Потім вони порівнюють слово з словом, підмову з підмовою. Вони приглядають ся в котрих словах основи (себто корені) однакові, а в котрих ні. Се робота дуже морочна, що вимагає богато розуму, знаня, талану, похапливости, пильности та уваги. Але тільки таким робом і були роспізнані корені багатьох мов слів. Тим же робом довідались і про історію кожного слова, себто стало відомо, як те слово вимовляли в старовину, а як вимовляєть ся тепер, та який зміст мало воно в давнину, а який має тепер, і які відміни відбулись з котрим словом протягом часу. От таким робом вчені й довідались, що слово “брат” — корінне українське слово. Але довідались і про те, що се слово “брат” — не тільки українське корінне слово, — воно корінне слово також в старо-гиндуській (санскритській) та старо-перзській (іранській) мові. Сеж слово “брат” — корінне слово багатьох иньших мов, хоч кожний нарід трохи і перекручує його коли вимовляє.