перша — з видання: „Ключъ РазумЕнія“ друку 1659 р. (мал. 34); друга з книжки: „Тріодіон“, Чернігівського друку 1685 року (мал. 35).
В складанні композиціі та у виконанні таких заставок беруть участь найкращі художники і ритовники, а потім гравери-штихарі: „Георгій іеродіакон“, „Евстафій Завадовскій“, „Ілія“, „Лука“, Григорій Левицький, „Никодим“, „Марко Семенов“, „Тимофій“, „Тит“, „Іаков Таляревскій“, „Василій Ушакевич“, Інокентій Щирський і багато инших мистців, що через скромність свою не підписали своїх творів, або підписали їх тільки иніціялами, як-от: „М. Т.“, „Т. П.“, що під ними заховалися почасти невідомі нам, першорядні часто майстри.
Серед багатьох мотивів книжних окрас - заставок з Київської Лаврської друкарні від половини XVIII стол. трапляється один мотив від решти відмінний, що тому і звертає на себе увагу. Мотив цей — рідкий. Широкі маси акантових листів, не з гострими, а з дуже закругленими кінцями і гостряками на самому кінці, що загальними своїми формами наближаються до дубових, а не до звичайного акантового листу, — утворюють мотив. Такі листя скупчені окремими групами на спірально - загнутій гілці; гілки ці кінчаються широким пучком таких самих листів, зібраних на зразок густої квітки або китиці. Таке оброблення гілки з листями, розміщеними купами, з соковитими кінцями веде свій початок від звичайного, європейської форми, аканту в голандському обробленні. З Голандії така форма аканту перейшла, головним чином, за Петра Першого до Росії, де такого аканту вживали здебільшого на металевих виробах.
57
