позицію і не міг з нею вправитися так, як управився-б гарний майстер (мал. 28, 29).
В тому самому виданні „Служебника“ 1629 р. поруч з цілим рядом заставок, подібних до тих, що подані в нас на мал. 28, 29, трапляються і заставки иншого типу з малюнком, далеко складнішим, малюнком високої художньої кваліфікації, композиція якого належить руці дуже вмілого майстра (мал. ЗО). Своїм характером, сміливістю та вільним рухом наближаються вони до орнаментації Московського та Львівського Апостолів.
Порівнюючи названі заставки, відразу побачимо в їх роботі дві різні руки, двох майстрів: одного — з великим хистом, вихованого великою школою, другого — з меншими позитивними якостями, можливо такого, що тільки ще починав працювати. Коли-ж переглянемо всі окраси цього видання та близьких до нього, то помітимо і далі участь декількох майстрів, цеб-то не малої вже Київської майстерні ритовників.
Самостійні мотиви орнаментації, так звані місцеві мотиви, що джерелом їх були два названих „Апостоли“, і далі — різко виявлені мотиви західньо-европейського по-
54