такі мотиви заставок і М. Сльозка, друкуючи свого Апостола в 1639 році, що на його сторінках подібних зразків бачимо не мало, поруч з такими мотивами, як арочка, що на стор. 197 (звор.) і що ні стилем, ні характером композиції з попередньою орнаментацією не звязана.
Де-які заставки того самого характеру, але не тотожні, йдуть і далі, наприклад, у „Тріодіонї“, що надрукував його Сльозка в 1642 р. (мал. 19 і 20), так само, як і в „Євангелії“ Львівського друку 1644 року (дивись заставку на початку статті[1]), в „Апостолі“, що надрукував його Сльозка в 1674 році. Коротко — ясно помітно, що видавц наших першодруків прихильно ставилися до цих соковитих, вільно скомпонованих рослинних орнаментів.
Далі — кількість їх зменшується, і вони все рідше й менше трапляються. Має їх „Тріодіон“ Львівського друку 1644 р. в невеликій кількості. Трапляються в „Ключѣ Разумѣнія“ Львівського друку Сльозки 1665 р. І навіть бачимо їх ще в Львівському „Апостолі“ 1696 року, мабуть, як форми, що вже своє відживають. Цими виданнями вони майже своє життя й закінчують.
У видання Київські та Чернігівські вони не переходять. Київ їх зовсім не знає, не вважаючи на те, що різні типи книжної орнаментації дуже легко переходили з одного міста України до другого, а особливо коли взяти такі центри, як Київ та Львів.
48
- ↑ Ця сама заставка раніш трапляється в „Апостолі“ Львівського друку 1639 р.
