З великим знанням композиційних умов та вмілістю виконав майстер герб Ганни Ходкевичівни Княжни Корецької (мал. 13); умістив герб у овальну рамку з листя, а між щитком та рамкою пустив соковитий акант.
То маленький щиток з гербом у багатій рамці з двох пар переплетених стеблин вин<?градної лози, листям і Гронами, а на них свиток, а на ньому імена предків власника герба.
Наприклад, герб Князів Четвертинських на книжці: „Тератургима“ Кальнофойського, Київського друку 1638 року: всі частини в ньому гарно скомпоновані і так декоративно оброблені, з таким розумінням декоративности, що ніби-то його компонував великий, сучасний нам майстер.
Особливо велику увагу звертали видавці на герб на зворотному боці в таких виданнях, що при вячувано було їх тій або иншій особі, наприклад, в Панегіриках. В панегірикові гетьману С амойловичов’’: „Trybutjasne welmoznemu jego mosci panu Janowi Samuylcw czowi“ Лаврського видання 1686 p в;д колегіятів Київо-Могилянської Академії, або: „Echo glosu woiałaiacego napuszczy“...
Київ 1689 p. на честь гетьмана Мазепи, з гербом роботи видатного в св;й час майстра гравера Іосифа Щирського. В цьому панегіриков;, м:ж иншим, трапляєтся рідке в книжковому мистецтві явище: в тексті є шість гравюр, на них подано різні частини з емблематичними додатками того самого герба Мазепи, що вміщено на звороті вихідного аркуша.
В панегірикові, що склав його Пилип Орлик на честь того-ж таки Івана Мазепи, вміщено герб Мазепи з віршами. А панегірик того самого Орлика на одруження стольника Івана Обідовського з Ганною Кочубеївною, під назвою: „Hippcmenes Sarmacki“, виданий у Київі в 1698 році, крім герба Обідовських на зворот“ вихідного аркуша має картину, що її вигравірував Іосиф Щирський; на цій гравюрі бачимо залю, орнаментовану частинами герба Івана Мазепи Це цікаве, можливо, побутове явище, як таке, здається, не зафіксоване.
Пишної ксмпозиції, сталого рисунку та багатий на форми герб того-ж таки Мазепи, що вмістили видавці на
42
