Сторінка:Микола Макаренко. Орнаментація української книжки 16-17 століть (1926).djvu/28

Ця сторінка вичитана

Але ряд цих таки самих гілочок, або инших цілком їм подібних, часто й густо оздоблюють аркуші друкованої книжки, роблячи рамку навкруги тексту, йдуть иноді поперек аркуша, відокремлюючи одну частку тексту від другої, коротко — взагалі дуже прикрашають книжку, і тут їхня роля безперечно велика.

В орнаментації вихідного аркуша не давалось широкого місця цим скромним до бідности мотивам, бо не відповідали вони загальному настроєві людности того часу, що потрібувала й уживала багатих тільки і соковитих форм, складного й могутнього малюнку.

Вісімнацяте століття починає ґрунтовно зміняти сталу композицію вихідного аркуша попередніх часів. Архітектурна концепція арки з незмінними п’лястрами та базою здається вже майстрам книжки цього часу занадто одноманітною, сухою, нудною. Вона цілком не відповідає загальним бажанням мистця. Форми життя зовсім инші. Вони й потребують зовсім иншого оточення.

Шукають майстри відповідних до тогочасного настрою народнього композиц'й таких, щоб відбилися в них почуття й думки людности, її бажання та мрії.

З’являються такі малюнки на вихідних аркушах, де стара основна схема композиції залишається: на старому місці й арка й пілястра, що стоять на таких самих підвалинах. Але-ж конструктивні її сухі схеми порушено соковитою стеблиною, що хутко поривається вгору й зайвою природньою силою переобтяжує струнку арх’тектурну концепцію. Гілка гнеться то в один, то в другий бік, кидаючи по дорозі лист по листу, Гроно по Грону. В порожнинах, що залишає гілка, розміщуються як в рамці ті самі особи, що були на пілястрах: Антоній та Теодосій, Петро й Павло, Василий Великий та Іван Златоуст, Матвій, Марко та инші. Угорі над арочкою бачимо також звичайний сюжет — Тайну Вечерю. А внизу на тому місц;, де була стара підвалина, а на ній стояли пілястри, — Печерську Лавру.

Такий вихідний аркуш маємо в книжці „Леітургіаріон“ лаврського друку 1708 року. Виконав його Марко Семенів. Тієї самої композиц’ї вихідний аркуш бачимо в книжці „Камень вѣры“ лаврського друку 1730 року. Потрібно мати велике почуття краси, щоб так пропорційно,