казам, записаним вже досить давно по означеній подїї. Певно тілько то, що Володимир хрестив ся і в тім самім часї одружив ся з грецькою царівною Анною, сестрою імператорів: Василя і Константина. Хрещенє єго відбуло ся імовірно в Корсунї або Херсонесї, грецькім го́родї на південно-західнім березї Криму: відтіль і привіз Володимир у Київ перших духовних і конечні потреби для християнського богослуженя. В Києві хрестив він своїх синів і нарід. Нарід без явного опору хрестив ся в Днїпрі, почасти тому, що в самім Києві вже значно розширене було християньство і християни не становили там незначної меншости, а більш усего тому, що у поганцїв на Руси не було стану жерцїв, котріб розяснили народови переступство такого перевороту після поганського погляду і побуджувалиб товпу до опору. Саме давне русько-словянське поганьство не мало означеного характеру, загального для всїх, в розуміню позитивної релїґії, і основувало ся на многих забобонах і виображенях, що при невіжі й опісля легко зберегали ся по явнім принятю християньства. Більшість вступала в нову віру і сповняла обряд хрещеня, не знаючи, що робить. Борба поганьства з християньством виражала ся тим, що й дальше держали ся поганських звичаїв і берегли поганські забобони; така борба відбувала ся довгі віки після Володимира: однак се не було перепоною українському народови приняти хрещенє, в котрім спершу не добачав нїчого противного, тому що не розумів єго змислу. Тілько постепенно і немногим відкривало ся дїйстно сьвітло нової науки.
Володимир пильно займав ся розширенєм віри, хрестив нарід у землях єму підвласних, ставив церкви, назначав духовних. У самім Києві збудував він церкву сьв. Василя і церкву Богородицї, так звану „Десятинну“, названу так від того, що князь назначив на удержанє тої церкви і єї духовеньства десяту часть княжих доходів. Для сильного скріпленя новопринятої віри, постановив Володимир розширити книжну просьвіту і тому казав у Києві й інших містах брати дїтий у знатних людей і віддавати їх в науку. Таким побитом на Руси за яких двайцять лїт виросло поколїнє людий, котре що до висоти понятий і що до круга відомостий далеко сягнуло вперед від сего стану,
