руки просив Володимир, відказала єму сими словами: „Не хочу роззути (роззути жениха — весїльний обряд; роззути — замісць: вийти за муж) сина рабинї“, дорікаючи єму низким походженєм по матери, і вибиралась вийти за Ярополка. Володимир завоював Полоцк, убив Рогволода, полоцького князя, і оженив ся насильно з Рогнїдою. Вслїд за тим овладїв він Києвом і убив свого брата Ярополка. Лїтописець наш зображає загально Володимира жорстоким, кровожадним і женолюбивим; однак ми не можемо довіряти такому зображеню, бо з усего видно, що лїтописець вмисне хоче наложити на Володимира-поганця скілько можно богато чорних красок, щоби тим ярчійше вказати на чудотворне дїйство благодати хрещеня і представити тогож князя в дуже сьвітлім видї по принятю християньства.
Досить певно можно приняти сю вість, що Володимир ще яко поганець овладїв більшим простором нинїшньої Росиї і дбав про розширенє своєї держави та про укріпленє своєї влади. Таким способом овладїв він новгородською землею — берегами рік: Волхова, Неви, Мсти, Луги, — землею білозерською, землею ростовською, землею смоленською у верхівях Днїпра і Волги, землею полоцькою на Двинї, землею сїверською над Десною і Сеймом, землею Полян або київською, землею деревлянською (східною частю Волинї) та імовірно також західною Волиню. Радимичі, що жили над Сожею, і Вятичі, що жили над берегами Оки і єї приток, хотїли виломати ся з підданьства, однакож їх покорено. Володимир виміг данину навіть на віддалених Ятвягах, полудикім народї, що жив у лїсах і болотах нинїшньої городненської ґубернїї. Не треба однак думати, щоби се панованє мало державний характер: воно обмежало ся на збираню данини, де можна було її збирати, і таке збиранє було похоже на грабіж. Сам Володимир укріпив ся в Києві з підмогою чужоземцїв — Скандинавів, званих у нас Варягами і роздав їм го́роди, відкіля вони із своїми оружними дружинами могли збирати данину від населенцїв.
В 988 році приняв Володимир християньство. Обставини, що попереджали і супроводили сю подїю, подані з казочними прикметами, зовсїм властивими устним пере-
